Особливості адаптації
Ось малюк переступає поріг дитячого садка. У житті дитини настає найскладніший період за все його перебування в дитячому саду – період адаптації.
Адаптацією прийнято називати процес входження дитини в нове середовище і звикання до її умов.
У період адаптації дітей до нових умов дошкільного закладу ми, вихователі, уважно спостерігаємо за поведінкою, настроєм, самопочуттям дітей. Вранці створюємо атмосферу гарного настрою, бо це великою мірою зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку. Ми добре памꞌятаємо і користуємось формулою: «Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе», «Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною».
Стараємось зробити життя дітей у групі цікавим, активним, насиченим, тобто таким, що дарує радість дорослим і дітям.
Змістовий напрям освітньої діяльності
На третьому році життя у дитини розширюються потреби, змінюються види і форми діяльності, відбуваються зміни у спілкуванні з дорослими і дітьми.
Тому свою педагогічну роботу ми, вихователі групи «Барвінок», спрямовуємо на:
– забезпечення охорони та зміцнення здоровꞌя дітей, сприяння радісному, емоційному піднесенню настрою, запобігання психічній і фізичній перевтомі;
– розвиток активного мовлення;
– збагачення чуттєвого досвіду, розширюючи знання про речі навколо;
– формування вміння об’єднувати речі за певними ознаками, знаходити схожі;
– формування інтересу до конструювання з різного будівельного матеріалу, в тому числі – LEGO;
– підтримка інтересу до образотворчої діяльності;
– формування музично-естетичного смаку, розвиток музичних здібностей;
– стимулювання зацікавленості та бажання дитини брати участь у драматизаціях, використовуючи різні види театру (настільного, іграшкового, лялькового тощо).
– формування елементарних понять про взаємини між людьми, виховування культури поведінки.
Впровадження інновацій
У групі впроваджуються елементи методики саморозмитку дитини М. Монтессорі.
Марія Монтессорі образно називала дітей раннього віку «будівельниками самих себе». Саме в цей час протікають сензитивні періоди їх розвитку – мовний, сенсорний, соціальний, руховий. Дитина робить спроби самостійно освоювати навколишній світ, інтенсивно удосконалюючи перш за все самого себе. Тобто, навчившись в цьому віці керувати собою, дитина вибудовує механізм мислення – найскладніший зі всіх функціонуючих механізмів людини. Завдання дорослого – надати дитині умови для цієї роботи.
Саме тому в нашій групі впроваджуються елементи методики саморозвитку дитини Марії Монтессорі під девізом «Допоможи мені зробити це самому».
Завдяки зусиллям педагогічного колективу, батькам ми змогли створити розвивальне середовище та наповнити зони різноманітними матеріалами.
Акцент у роботі з дітьми раннього віку ми віддаємо зоні «Практичного життя”, так як вона є базовою серед усіх інших.
Для того щоб дитина отримувала велику радість і задоволення від своєї роботи проводимо вправи: переливання води, зав’язування бантів, накривання на стіл, чищення одягу та взуття тощо. Діти виконують вправи як індивідуально так і колективно.
Завдяки унікальності і винятковій гуманності ця методика дає можливість максимально індивідуалізувати освітній процес. Ми і надалі плануємо працювати над створенням та покращенням умов для становлення дитини самостійної і вільної, яка незалежно мислить і діє, з творчим, але раціональним підходом до життя, висококультурної, соціально відкритої, адже за висловом Марії Монтессорі «Кожна дитина – це неповторна індивідуальність, яка має право на любов і повагу».